Вирази циганський барон немає ні в тлумачних, ні у фразеологічних словниках. По всій імовірності, воно не фіксується тому, що представляється такою ж тривіальної метафорою, як чорне золото 'нафту', цариця полів 'кукурудза', або навіть описовим позначенням, мовної знахідкою типу американський рубль 'долар', китайські букви 'ієрогліфи'.
Прикметник циганський вживається ще в цілому ряді метафоричних номінацій, наприклад, розмовне: циганський піт 'тремтіння, озноб'; циганська голка "велика голка мир, а також у кримінальному арго: циганське сонце 'нічне світило: місяць, місяць'; циганський профспілка 'збіговисько , компанія бродяг '; циганська голка' довге шило '(Д. Балдаев, В. Биков). Прикметник циганський тут виступає в якості сигналу фразеологичности словосполучення, воно вказує на якийсь незвичайний зсув вихідного значення іменника: циганський барон "щось на зразок барона ', циганська голка' особливий тип голки 'і т.п. Не можна не відзначити, що і іменник барон входить в ряд однотипних номінацій, що виникли на основі метафоричного перенесення: нафтові барони, "Пивні барони" (французький телесеріал, верес. 1997, 5-й канал), пор.: Кречетов Степан. Атомний БАРОН. Як Веліхов літає на ядрі. За прибутком / / Нова газета. 2000. 25-28 травня. № 20 (Д). С. 4; Васильєва Ек. Чого хочуть алюмінієві барони / / Нова газета. 2001. 17-19 верес. № 67 (710). С. 17, - про виробників алюмінію та їх відношенні з іншими природними монополістами; "... боротьба з регіональними баронами" (губернаторами) [Костюков Анатолій. Жорстка вертикаль стає м'якою / / Общая газета. 2001. 1-7 берез. № 5 (391). С. 1]. Ряд, схоже, відкритий. Близькі до них за типом переосмислення вихідного значення слова барон також і складні слова наркобарон і фон-барон. Наркобарони як злите найменування з'явилися десь на початку 1990-х, а нафтові барони перетворилися на нафтобаронів пізніше, наприклад: "Але в жовтні нафтобаронів чекав новий удар" [Дикун Олена. Нафтовики розкрили банківські сейфи / / Общая газета. 2000. № 47 (381). С. 1]. На цьому тлі стійкість і фразеологичность вираження циганський барон сприймається як результат такого ж метафоричного переносу. Про принципову близькості розглянутих словосполучень свідчить і можливість їх контамінації в мові, як, наприклад, у назві газетної статті "Рабиня циганських наркобаронів", де мова йде про використання праці наркозалежних людей в наркобізнесі (С. Шерстобоева, Комс. Щоправда, 1997, 10 жовтня ., с. 6).
Ясно, що циганський барон - це не те ж, що барон у вільних поєднаннях німецький барон, остзейских барон чи барон Мюнхгаузен ... і навіть "чорний барон" - барон Врангель (Біла армія, чорний барон / Знову готують нам царський трон, "Червона армія найсильніша", сл. Павла Григор'єва [П. Горіна]). У всякому разі циганський барон - це не "дворянський титул нижче графського" (Сл. сучас. Рос. Літ. Яз. / 2-е вид. Т. 1 [М., 1991], с. 346), оскільки стоїть поза ієрархічного ряду граф, князь і т.д. Це, отже, і не найменування "особи, що має вищезгаданий титул" (там же). Говорячи про циганських баронів, російські цигани мають на увазі просто багатих, заможних циган, вказували російські циганологі Друце Є. і Гесслер А. (Казки і пісні, народжені в дорозі. М., 1985, с. 468). Інша ознака особливого значення - звужені словотворчі можливості: дружину циганського барона ніхто не називає * циганська баронеса, * циганські баронства відсутні на географічній карті, та й про процедуру формального присвоєння * циганського баронства говорити не доводиться. Все це вказує на наявність особливого похідного лексичного значення, поданого в висловлювання циганський барон. Звернувшись до етимології, ми виявляємо, що в даному випадку можна говорити і про особливе походження слова барон у вираженні циганський барон.
Словосполучення циганський барон широко поширилося перш за все як назва оперети Йоганна Штрауса-сина (1825-99) "Der Zigeunerbaron", створеної в 1885 р. "Циганський барон" - одна з найбільш популярних класичних оперет у репертуарі дореволюційного російського театру, часто ставилося і в радянську епоху. Назва "Циганський барон" стало відомим і людям, далеким від театру. Спробуємо уточнити час появи назви оперети "Циганський барон". Російські переклади з'явилися досить швидко. Переклад М. Г. Ярона (батька відомого актора Г. М. Ярона) під назвою "Циган-барон (Der Zigeunerbaron). Оперетка в 3 діях. З повісті М. Жокай і Шнітцер" вийшов у московському видавництві "А. Гутхейль" ( цензурний дозвіл 24 червня 1892), тобто через сім років після створення оперети. Деякі інші дореволюційні видання не мають дати, але вони стереотипно (літографічні) відтворюють текст згаданого вище московського видання, тобто з'явилися пізніше. Так, видавництво "А. Гутхейль" випустило версію з німецьким титульним аркушем (вже без вказівки перекладача, тобто, очевидно, після придбання у Г. Ярона всіх прав на видання, отже, після 1892 р.). Ще пізніше видавничі права перейшли до петербурзького видавництву "А. Бюттнера". Знову був літографований той же російський текст Ярона і німецький титульний лист (лише надзаголовок "Edition A. Gutheil" обрізаний). Крім того, оскільки це видання здійснювалося в Лейпцигу, відсутня згадка російської цензури, тому не можна навіть орієнтовно визначити рік видання. Цікаво, що варіант назви "Циган'-барон'", що з'явився в російській перекладі М. Г. Ярона 1892 р., у зазначених перевиданнях відсутня. Що ж стосується варіанту назви "Циганський барон", можна припускати, що йому ми зобов'язані усній традиції, у всякому разі в РДБ дореволюційних видань з російським титулом "Циганський барон" немає. Лише рукописний підзаголовок "Циганскiй барон'" виявляється на одному примірнику бюттнеровского недатованій видання для фортепіано (ноти без тексту, з німецьким титульним листом), приблизно 1890-х рр.. (Стор. 3, під словом OUVERTURE, праворуч власницької напис іншим почерком: ПобЬдімов', прим. РДБ). Таким чином, вже на початку 1890-х рр.. німецьке der Zigeunerbaron було калькувати "в лоб" (циган-барон) і дещо пізніше (інакше перекладач використовував би варіант назви, підкріплений усною традицією) переведено більш природно іменником з узгодженим визначенням (циганський барон). Про свіжості найменування свідчить жарт 1896: "Циганський барон ніяк не може потрапити у вищий світ, де не хочуть визнати його дивний титул" (Стрекоза. - СПб., 1896. - № 22. - С. 7). У сусідніх номерах "Бабки" сміються над кінематографом, так що журнал навряд чи повторював жарти з бородою. Другий варіант (циганський барон) і метрично більш точно відповідав зразком, що важливо в таких перекладах, де кожен склад необхідно покласти на партитуру "назад".
Звертаючись до коріння німецького циган-барона, природно запитати: "Чому саме цей титул був обраний для позначення циганського ватажка в німецькій опереті?" Відповідь знаходимо в циганською мовою, де прикметник баро / baro значить 'великий, великий', а форма чоловічого роду використовується також як істота іменник 'глава сім'ї або табору' (цигансько-російський сл., М., 1938, с.12; Wolf SA Grosses Woerterbuch der Zig., No. 109). Широко відомо і словосполучення ром баро 'дорослий чоловік; видний, шановний циган; pater familias [батько сімейства]', наприклад: Про Дердіца ром баро - Дердіца, видатний циган (Зразки фольк. Циг.-келдерарей, с. 132); назву народної пісні "Ром баро" в обробці М. Перлинового так і переведено "Великої циган", що, звичайно, не відображає специфічне значення виразу; Н. Логінова, яка назвала свою статтю пам'яті одного із засновників театру "Ромен" І.І.Ром-Лебедєва "Ром Баро", коментує цей екзотизм так: "Ром Баро - це по-циганськи ватажок, велика особистість, значний, щасливий, сильний" (Літературна газета. 23.01.1991). Є таке словосполучення й у зарубіжних циган, тому Zigeunerbaron можна вважати своєрідною полукальки циганського позначення ром-баро (букв. "циган + великий" / "циган + вожак"), у якому перша частина ром переведена Zigeuner, а друга заміщена за співзвучністю слів і подібністю значень титулом Baron. Враховуючи, що лібрето "Zigeunerbaron" було написано на основі повісті угорського письменника Мора Йокаї, необхідно взяти до уваги посередництвом угорської мови. По-угорськи повість називається "A ciganybaro", де baro - барон, того ж походження, що і в інших європейських мовах.
Як відомо, в Європі титул барон поширився через середньовічну латинь з давньоверхньонімецького, де baro означало 'чоловік, васал'; 'войовничий людина "(Фасмер М. Цим. Сл., Т. I, с. 128). У російську мову слово барон прийшло з французької чи німецької (Сл. сучас. Рос. Літ. Мови, т. 1 [М.; Л., 1948], стб. 284; 2-е вид.: Т. 1 [М. , 1991], с. 346). Офіційно титул барон у Росії ввів на початку XVIII ст. Петро I. Першим російським бароном став в 1710 р. Петро Шафіров (в 1723 р. за звинуваченням у фінансових зловживаннях позбавлений чинів, титулу і маєтки). Європейський титул барон був введений, як припускають, спеціально для підняття престижу "нової знаті", проте баронство, виключаючи потомствених остзейских баронів, "не викликало особливого поваги" (Лотман Ю. М. Бесіди про російську культуру. СПб., 1994, c. 38).
Таким чином, в ряді європейських мов співзвуччя між оригінальною назвою циганського ватажка і титулом барон створило ситуацію, в якій ототожнення цих слів могло відбуватися неодноразово і незалежно. Завдяки цьому і угорське baro і німецьке Baron (барон) практично безальтернативно були обрані в якості перекладу циганського назви ватажка баро. "Росіяни погано розчули і думають, що це барон," - пише Н. Логінова (Ром Баро / / Літературна газета. 23.01.1991). "На походження арготизмів барон (циганський) - 'ватажок табору; неофіційний лідер у циган' вплинуло і російське слово барон і циганське baro - 'ватажок циганського табору'..." - Констатує М. А. Грачов (Російське арго. Нижній Новгород, 1997. С. 83). Петербурзькі цигани більш категоричні: "А поняття" циганський барон "- це вигадка, міф" (Ольга Медведєва, "Вечірній Петербург", 2001, жовтня.) [Http://fontanka.webmaster.spb.ru/cgi-bin/calendar . pl? year = 2001 & mon = 7 & mday = 19 & num = 007 & map = divss].
Щоправда, щодо цієї пари слів існує ряд інших думок, іноді діаметрально протилежних. Французький арготолог Аліс Беккер-Хо нещодавно висловила припущення, що загальноєвропейський baron знаходиться в деякій історичної залежності від циганського баро: фр арготизм baron "співучасник, що грає роль багатія в будь-якому шахрайстві; альфонс" та ін вона зближує з циг. baro 'ватажок' (Becker-Ho Alice. Les princes du jargon. Paris, 1993, p. 59). У цілому вона наполягає на максимальній ролі циганської мови у формуванні кримінальних арго Європи, однак схематизм викладу не дозволяє вирішити, чи йде мова в даному випадку тільки про циганському вплив на формування наведених вище арготіческіх значень, або ж взагалі про запозичення слова барон з циганського. Зауважимо, що ці значення цілком узгоджується з переносним "іронічним" вживанням фр. baron в значенні "personnage important par ses richesses et par la position qu'il occupe" - "важлива персона, помітна завдяки своїх багатств і займаному становищу" (Grand dictionnaire universel du XIX-e siecle, t. 2, p. 247-8 ). До речі, і в романі Ежена Сю "Паризькі таємниці" викликаний на дуель барон хоче розорити маркіза, бо вибирає в якості зброї гроші. В англійській парвеню теж іменують бароном: "Robber barons soon to be christened" oligarchs "" [Roy Sergei. Funny Kind of Elite / / The Moscow Times. 2000. August 19]. Подібним же чином і російське барон стає переносним найменуванням багатія, магната (пор. вище: нафтові барони, наркобарони і інш.), Чому існує історичне пояснення. "Російський барон - як правило, фінансист, - зазначав Ю. М. Лотман, - а фінансова служба не вважалася істинно дворянській" (Бесіди про російську культуру. СПб., 1994, c. 38). На наш погляд, припускати участь циганської мови у формуванні такого роду переносних вживань зайве, а довести наявність такого впливу досить непросто.
З іншого боку, і циганське баро 'ватажок, провідник' не всіма визнається відвічним. Наприклад, воно виділяється як омоніми прикметника баро 'великий, значний ...' і вважається запозиченням з угорської (baro 'барон') у капітальному словнику келдерарского діалекту (цигансько-російський і російсько-циганський сл. / За ред. Л. М. Черенкова, М., 1990, с. 33). І все ж такому припущенню суперечить ряд обставин. Циганське слово баро 'ватажок, провідник' відомо поза ареалу цигансько-угорських контактів і є субстантівірованних прикметником: циганське югославське baro Koenig [король], форма жіночого роду - bari Koenigin [королева], форма вищого ступеня - циг. німецьке baridir Haeuptling [начальство] та ін (Wolf SA Grosses Woerterbuch der Zig., No. 109), пор. й синонімічні вирази: келдерарское баро шеро - голова табору, букв. "Велика голова", циг. ньому. barеdеr tschatschеpnaskеro Zigeunerhauptmann [циганський ватажок], букв. "Старший з питань правди". Як можна бачити, перенесення "великий -> начальник" охоплює всю парадигму прикметника баро і словосполучення з ним, а з угорським baro 'барон' співзвучна тільки форма чоловічого роду однини. Крім того, іменні запозичення у циганському зберігають кінцевий голосний основи: у випадку запозичення було б * Барос-ке (дат. од.), Але баро вживається у формах непрямих відмінків споконвічного типу: барЕс-ке і т.д.
Отже, є всі підстави припустити, що baro в угор. ciganybaro, Baron в ньому. Zigeunerbaron і барон у рос. циганський барон обумовлені впливом циганського (а не навпаки) і мають інше походження, ніж європейський дворянський титул, з яким найменування циганського ватажка баро (н) було сближено - аж до повного ототожнення. Різне походження однаково звучних слів, як відомо, є одним з ознак омонімії. Таким чином, у російській словнику присутня пара омонімів, що мають різне походження і проникли в російську мову в різний час: барон 1 (дворянський титул) - з французької чи німецької на поч. XVIII ст.; Барон 2 (циганський ватажок) - з циганського при ймовірному допомогою німецького, угорської мов (незабаром після 1885 р.).
Циганський барон у літературній мові стоїть осібно, але в сучасному кримінальному арго можна знайти ряд запозичень з тим же общециганскім, індійським за походженням коренем bar-(Rishi WR Multilingual Romani Dict. Chandigarh, 1974, p. 6). Так, поряд з барон 'глава великої циганської родини', фіксується і пряме запозичення з циганського з позначкою "міжнародне": баро 'великий; старший' (Сл. тюремно-табірної-блатного жаргону. Одинцово, 1992, с. 24; Мільяненков Л . А. По той бік закону, СПб., 1992, с. 82, якщо останнє не списано з німецького жаргонного словника). Раніше, перед 1927 р., був записаний і не отримав широкого розповсюдження арготизм райбаро 'агент карного розшуку ", від циг. рай баро букв. "Пан великий" (Потапов С. М. Словник жаргону злочинців, М., 1927, с. 134; Баранніков А. П. Циганські елементи ... / / Яз. Та літ., VII. М., 1931, с. 154, 157, знову ж таки, якщо це вкраплення не проста запис циганського вирази). Примітно, що номінація райбаро лише порядком складових частин відрізняється від толстовського екзотизму барорай 'пан', який у "Живому трупі" Л. М. Толстого вкраплено в репліку Феді Протасова в розмові з циганом (д. I, к. 2, явл. III ):
Ц и г а н (до Федька). Вас пан питає.
Ф е д я. Який пан?
Ц и г а н. Не знаю. Одягнений добре. Соболина шуба.
Ф е д я. Барорай? Ну що ж, клич.
Власне кажучи, що баро рай, що рай баро. Це будь-який "начальник". Наприклад, у фольклорній пісні "Адо форо" ("Той місто") з вистави "Ми - цигани" театру "Ромен" так називають поліцейського:
"Сир баро рай ке ме чи подгийа,
І про лила Йов мандир отлийа ... "-
(Як великий начальник до мене підійшов,
І документи він у мене відібрав ...).
Вживання циганського райбаро у Толстого недоречно і кумедно, хоча і простимо для дорогого гостя. Щоб це зрозуміти, треба врахувати, що в соціальних координатах цигана найважливіше те, що Каренін і Протасов рівні за статусом (тут підходить пшал брат, пшалоро братик, але ніяк не райбаро - хоч на Каренине і соболина шуба: для Феді Протасова, та й для цигана він не начальник, бо не є джерелом потенційної загрози).
Таким чином, за межами літературного лексикону у барона 2 (циганського барона) виявляються цілком пізнавані циганські родичі: арготизми баро старший, райбаро агент карного розшуку, а також Екзотизми барорай пан, Ром Баро авторитетний циган.
Список літератури
Балдаев Д.С. Словник блатного злодійського жаргону. У 2-х тт. М., 1997. - Т. II. - С. 136.
Баранніков А.П. Циганські елементи в російській злодійському арго / / Мова та література. - Т. VII. - М., 1931. - С. 154, 157.
Биков В. Російська фєня. Словник сучасного интержаргона асоціальних елементів. - Смоленськ, 1994. - С. 202.
Грачов М.А. Російське арго. - Нижній Новгород, 1997. - 246 с.
Деметер Р.С., Деметер П.С. Цигансько-російський і російсько-циганський словник (келдерарскій діалект). 5300 слів / За ред. Л.М. Черенкова. - М., 1990. - С. 33.
Ільїнсько М., Ром-Лебедєв І. Роспхенибена ТЕ Патріна. - М., 1938. - С. 70
Логінова Н. Ром Баро / / ЛГ. - 23.01.1991.
Лотман Ю.М. Бесіди про російську культуру. Побут і традиції російського дворянства (XVIII - початок XIX століття). - СПб., 1994. - С. 38.
Мільяненков Л. А. По той бік закону. Енциклопедія злочинного світу. - СПб., 1992. - С. 82.
Зразки фольклору циган-келдерарей. М., 1981, с. 132, 133;
Співай, циган. Пісні та романси М. Перлинового, Мелодія, 1990: С60 29837 003.
Потапов С.М. Словник жаргону злочинців (блатна музика) / Укл. за новітніми даними С.М. Потапов. - М., 1927 - С. 134;
Російські радянські пісні. - М., 1977. - С. 35.
Словник сучасної російської літературної мови. - Т. 1 (М.; Л., 1948). - Стб. 284, Т. 17 (М., 1965). - Стб. 723-726; 2-е вид.: Т. 1 (М., 1991) - с. 346.
Словник тюремно-табірної-блатного жаргону: мовленнєвої і графічний портрет радянської в'язниці / Авт.-сост.: Д.С. Балдаев, В.К. Білко, І.М. Ісупов. - Одинцово, 1992.
Фасмер М. Цим. словник російської мови. - Т. I. - С. 128;
Etymologisches Woerterbuch des Hungarisches / Hrsg. Lorand Benko. - Budapest, 1993. - Bd. I. - L. 1. - S. 84.
Толстой Л.Н. Живий труп (д. I, к. 2, явл. III) / / Толстой Л.М. Повне зібрання художніх творів. - Т. XI. - М.; Л., 1929. - С. 287; Повне зібрання творів. - Т. 34. - М., 1952. - С. 23.
Цигансько-російський словник / Укл. Баранніков А.П., Сергієвський М.В. - М., 1938. - С.12.
Шанський М.М. Лексикологія сучасної російської мови. - М., 1964. - С. 201;
Шмельов Д.М. Сучасна російська мова. Лексика. - М., 1977. - С. 78-79.
Шерстобоева С. Рабиня циганських наркобаронів / / Комсомольська правда. - 1997. - 10 жовт. - С. 6.
Штраус (Йоганн) / / Енциклопедичний словник / Вид. Ф. А. Брокгауз і І. А. Ефрон. - Т. XXXIXa. - СПб., 1903. - С. 925.
Штраус І. Циган-барон (Der Zigeunerbaron). Оперетка в 3 діях. З повісті М. Жокай і Шнітцер. Переклад М. Г. Ярона. - М.: Гутхейль, 1892. - 227 с.; Strauss I. Der Zigeunerbaron. Operette in 3 Acten nach einer Erzaehlung M. Jokai's von J. Schnitzer. Musik von J. Strauss. - Moscou, ЕD. A. Gutheil, sa - 227 S.; Idem. Clavierauszug. - St.Peterburg, ed. A. Buttner, sa - 227 S.; Idem. Clavierauszug ohne Text. - St.Peterburg, ed. A. Buttner, sa - 95 S.
Ейдельмана Н.Я. Твій вісімнадцяте століття. Прекрасний наш союз. - М.: Думка, 1991. - С. 28.
Янковський М.О. Радянський театр оперети. Нарис історії. - М., 1962. - С. 240, 64;
Ярон Г. [М.] Про улюбленому жанрі. - М., 1960.
Jokai Mor. A ciganybаrо. Parbaj istennel ... - Budapest, 1979. - 155 p.
Rishi WR Multilingual Romani Dictionary. - Chandigarh, 1974. - XVI, 65 p.
Wolf SA Grosses Woerterbuch der Zigeunersprache (romani tsiw): Wortschatz deutscher und anderer europaeischer Zigeunerdialekte. - Mannheim, 1965.
В. В. Шаповал. ЦИГАНСЬКИЙ БАРОН ЯК ОБ'ЄКТ ЛІНГВІСТИЧНОГО АНАЛІЗУ.